Прокидатися зранку важко. А тепер уявіть, що ви прокидаєтеся на Міжнародній космічній станції (МКС), летите зі швидкістю 28 000 км/год, дивитесь у чорну безодню і... не можете випити нормальної кави.
Десятиліттями астронавти були змушені пити сублімовану каву (розчинний порошок) з пластикових пакетів через соломинку. Погодьтеся, це зовсім не схоже на той затишний ранковий ритуал, до якого ми звикли. Але у 2015 році все змінилося завдяки італійцям та законам фізики.
Коли італійська астронавтка Саманта Крістофоретті готувалася до польоту на МКС, італійське космічне агентство вирішило, що відправляти її на орбіту без справжнього еспресо — це злочин проти нації.
Компанія Lavazza об'єдналася з інженерною фірмою Argotec, щоб створити першу у світі космічну кавомашину — ISSpresso. Це був інженерний шедевр:
Але зварити каву — це лише половина справи. Як її випити? У невагомості рідина не ллється. Якщо вилити еспресо в повітря, він перетвориться на гарячу літаючу кулю, яка може обпекти обличчя або замкнути проводку станції.
Тут за справу взялися фізики. Вони розробили Space Cup (Космічну чашку) — спеціальну посудину дивної, несиметричної форми, роздруковану на 3D-принтері з прозорого пластику.
Ця чашка працює без гравітації завдяки математиці та капілярному ефекту. Одна сторона чашки має гострий кут. Коли астронавт торкається губами цього кута, фізика поверхневого натягу змушує каву повзти по стінці чашки прямо йому до рота.
Це виглядає як магія: ти просто торкаєшся пластику, і рідина сама тече вгору, перемагаючи невагомість. Крім того, форма чашки дозволяє астронавтам нарешті відчути аромат кави перед ковтком — те, чого вони були позбавлені роками через пластикові пакети із соломинками.
Щоразу, коли ви наливаєте собі горнятко кави і вона слухняно ллється на дно чашки, подякуйте гравітації. Земний ранок — це розкіш, яку ми сприймаємо як належне. Але приємно знати, що навіть за сотні кілометрів над Землею людський геній знайшов спосіб не відмовлятися від улюбленого еспресо.